Нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні та країнах СНД: порівняльний аналіз
Ефективне за результатами і збалансоване за ступеню гнучкості регулювання інвестиційної діяльності у ринковій економіці неможливе поза створення належних нормативно-правового забезпечення. На сьогодні в Україні все ще відбувається процес формування нормативно-правової бази в інвестиційній сфері. На розгляді у Верховній Раді України знаходиться низка законопроектів, що спрямовані на удосконалення регулювання відносин в інвестиційній сфері.
З врахуванням міжнародної співпраці України з країнами СНД, необхідно провести порівняльний аналіз нормативно-правового поля з питань інвестиційної діяльності, визначаючи загальні і відмінні особливості. Адже, розуміючи різницю у визначенні інвестиційної діяльності в країнах пострадянського простору, можна вирішити проблеми і усунути перешкоди в співпраці між ними в зонах єдиного економічного простору.
Перш за все, необхідно знати нормативні документи, які регулюють та визначають зміст інвестиційної діяльності в законодавстві країн, що входять до СНД, їх особливості та основні положення:
Країна (Республіка) | Назва нормативних актів | Особливості інвестиційної політики країн |
Республіка Беларусь | Інвестиційний кодекс; Конституція Республіки Білорусь; норми міжнародного права | На рівні національного законодавства інвестиційна діяльність в Республіці Білорусь регулюється Інвестиційним кодексом, положення якого спрямовані на стимулювання інвестиційної діяльності та захист прав інвесторів. Крім забезпечення захисту прав інвесторів, в республіці створено систему стимулів для здійснення інвестиційної діяльності |
Україна | Закони «Про інвести-ційну діяльність»; «Про захист іноземних інвестицій в Україні» та ін. | Інвестиційна політика країни спрямована на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, розвиток міжнародного економічного співробітництва та інтеграції |
Російська Федерація | Закон «Про інвестиційну діяльність в Російській Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень» | Інвестиційна політика РФ спрямована на залучення та ефективне використання в економіці іноземних матеріальних і фінансових ресурсів, передової техніки і технології, управлінського досвіду, забезпечення стабільності умов діяльності іноземних інвесторів та дотримання відповідності правового режиму інвестицій нормам міжнародного права |
Республіка Казахстан | Закон «Про інвестиції» | Для забезпечення гарантованого захисту інвестицій інвесторів Республікою Казахстан на постійній основі ведеться робота з розробки, узгодження та ратифікації угод у сфері заохочення і взаємного захисту інвестицій |
Республіка Вірменія | Закон «Про іноземні інвестиції» | Відносно інвестицій Республіка Вірменія дотримується політики «відкритих дверей». В даний час укладені двосторонні міжурядові угоди «Про заохочення та взаємний захист інвестицій» з 39 державами |
Республіка Таджикистан | Закони «Про інвестиції», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про акціонерні товариства» | Законодавчі акти стимулюють участь іноземних інвесторів у приватизації об'єктів національної економіки на рівних правах з громадянами Таджикистану. Держава гарантує рівність прав між іноземними та вітчизняними інвесторами |
Республіка Киргизстан | Закон «Про інвестиції в Киргизькій Республіці» | Інвестиційна політика Киргизької Республіки спрямована на скорочення іноземних позик, що залучаються під гарантію уряду, а також стимулювання припливу зовнішніх інвестицій на грантовій основі і приватних інвестицій в економіку республіки за рахунок заходів, спрямованих на поліпшення інвестиційної привабливості |
Республіка Молдова | Закон «Про інвестиції в підприємницьку діяльність» | Держава гарантує, що інвестиції не можуть бути експропрійовані або піддані іншим подібним заходам, які прямо або побічно позбавляють інвестора права на власність або права контролю над інвестиціями. Республіка Молдова уклала міжурядові угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій з 35 країнами |
Згідно з даних табл., визначено, що інвестиційна політика країн СНД спрямована на залучення іноземних інвестицій в економіку держави і всі чинні законодавчі акти забезпечують потрібний рівень безпеки інтересів інвесторів. У законодавстві більшості розглянутих країн, інвестиційна діяльність регулюється кількома нормативно-правовими актами. В окремих випадках це призводить до ускладнення вкладення капіталу як вітчизняними, так і іноземними інвесторами. Таким чином, одним з ключових елементів сприятливого інвестиційного клімату є наявність в країні чіткого та прозорого законодавства, здатного задовольняти вимогам ринкової економіки, і здатного закласти основи її подальшого розвитку.
Оцінюючи визначення поняття «інвестиційна діяльність» у країнах СНД можна підсумувати: 1) у законодавстві всіх країн спільним є те, що під інвестиційною діяльністю мають на увазі сукупність дій з реалізації інвестицій (вкладення капіталу); 2) у деяких країнах визначення доповнюється суб’єктами, хоча тут є ряд відмінностей; 3) у визначеннях «інвестиційної діяльності» в окремих державах вказують напрямки капіталовкладень – виробництво продукції (робіт, послуг), участь у статутному капіталі комерційних організацій, створення або збільшення фіксованих активів; 4) окремі країни у своєму законодавстві вказують мету інвестиційної діяльності. Але для одних це дохід та інший значимий (корисний) ефект, а інші обмежуються тільки отриманням доходу.
Тобто, навіть у самому визначенні інвестиційної діяльності в законодавстві країн пострадянського простору немає єдності, що свідчить про можливі труднощі співробітництва та інтеграції економіки держав, а також у створенні єдиних інвестиційних та інноваційних кодексів для країн СНД.
Джерело: Романчук А.Л., Шудрава О.В. «Нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні та країнах СНД: порівняльний аналіз»