Економіка транспорту

Економіка транспорту – сукупність суспільних, технічних і економіко-організаційних факторів, які обумовлюють ефективність пращ та використання засобів виробництва на транспорті, галузева економічна наука, яка вивчає закономірності розвитку й функціонування транспорту як особливої сфери матеріального виробництва. Економіка транспорту досліджує конкретні форми вияву та дії економічних законів, умови й фактори, які визначають ефективність роботи транспорту та його роль у сучасному розширеному відтворенні.

Основне завдання економіки транспорту – визначення шляхів найдоцільнішого комплексного розвитку всіх видів транспорту, форм і методів планово-економічної роботи для найповнішого задоволення потреб народногосподарського комплексу та населення країни в транспортних послугах. Предмет її вивчення – техніко-економічні особливості залізничного, морського, річкового, автомобільного, повітряного та трубопровідного транспорту як складових частин єдиної транспортної мережі країни, закономірності їх розвитку на основі дії загальних економічних законів, на неї покладена розробка наукових засад розвитку матеріально-технічної бази транспорту, вона слугує методологічною базою для вибору оптимальних технічних та організаційних рішень.

Економіка транспорту досліджує проблеми економічної ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів у галузі, розробляє системи показників і методи вимірювання та оцінки витрат і результатів транспортного виробництва її важливими складовими є економіка перевезень народногосподарських вантажів і пасажирів, експлуатаційних робіт тощо. Проблеми економіки транспорту тісно пов'язані з вирішенням таких важливих народногосподарських завдань, як територіальне розміщення виробництва, його спеціалізація, кооперація, організація внутрігалузевих і міжгалузевих господарських зв'язків та ін. Раціональна організація роботи транспорту – один із вагомих факторів зниження непродуктивних витрат і втрат, неодмінна умова ефективності взаємозв'язку між сферою виробництва і сферою споживання та суттєвий чинник їх всебічного розвитку.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.