Економіка будівництва

Економіка будівництва – сукупність суспільно-виробничих відносин у будівництві, наука, яка вивчає закономірності розвитку будівництва, фактори, що визначають ефективність праці та використання засобів виробництва в цій важливій галузі економіки, а також форми й методи економічної роботи в будівельному виробництві. Як самостійна галузева наука економіка будівництва сформувалася остаточно після Другої світової війни економіка будівництва досліджує конкретні форми вияву та дії економічних законів у будівельному виробництві, вивчає шляхи розвитку будівельної індустрії, зв'язки будівництва з іншими галузями народного господарства, шляхи й засоби підвищення його ефективності. Водночас вона покликана розв'язувати й конкретні економічні проблеми, що виникають у процесах розвитку організаційних форм управління будівельним виробництвом (зокрема спеціалізації, кооперації, концентрації тощо), освоєння капітальних вкладень, використання наявних ресурсів та ін.

Економіка будівництва розробляє систему методів планування капітальних вкладень і будівельного виробництва, досліджує питання його ефективності (фактори, критерії, показники, нормативи), умови зростання продуктивності праці, збільшення фондовіддачі, поліпшення використання матеріальних та інших ресурсів, прискорення розвитку діючих та освоєння нових виробничих потужностей, досягнення проектних техніко-економічних показників тощо її завданнями є також розробка економічних основ будівельного проектування, типізації будівництва, його індустріалізації, економічних та містобудівних умов забудови, шляхів підвищення соціально-економічного ефекту та необхідності зниження кошторисної вартості. Для забезпечення техніко-економічного регулювання будівельного виробництва на всіх етапах інвестиційного процесу та контролю за ним. Економіка будівництва повинна формувати і вдосконалювати відповідну нормативну базу – систему взаємопов'язаних вартісних і натуральних нормативів (планових, виробничих, кошторисних, облікових та ін.). Вона також вивчає ресурси капітального будівництва й ефективність їх використання, акцентуючи на питаннях розвитку матеріально-технічної бази, основних виробничих фондів, їх відтворення, формування і нормування оборотних засобів будівельної індустрії, підготовки та використання кадрів, організації й підвищення ефективності праці, матеріально-технічного постачання тощо. Економіка будівництва повинна забезпечувати економічне обґрунтування методів господарювання і стимулювання в капітальному будівництві, господарського розрахунку, фінансування і кредитування будівництва, системи взаєморозрахунків між учасниками будівельного процесу, виходячи з необхідності посилення ролі економічних стимулів прискорення науково-технічного прогресу. Економіко-математичний апарат розрахунків, сучасний інструментарій моделювання і прогнозування наближають економіку будівництва до точних наук. Весь її арсенал слугує надійним підґрунтям наукової бази вибору і впровадження оптимальних рішень при плануванні, проектуванні організації та забезпеченні процесів будівельного виробництва. Як наука економіка будівництва розвивається в тісній взаємодії з економічною теорією та з багатьма спеціальними дисциплінами (фінансами і кредитом, статистикою бухгалтерським обліком і аналізом господарської діяльності тощо), а також з науками, які вивчають виробничо-технічну основу будівництва.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.