Відтворення господарського механізму

Відтворення господарського механізму – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку ринкових і державних важелів регулювання економіки в їх взаємодії, що супроводжується зміною ядра (провідної ланки) господарського механізму. Двома основними елементами господарського механізму є ринкові та державні методи управління економікою. Серед державних виділяють адміністративні, правові й економічні. Ринкові важелі регулювання за своєю природою є економічними.

На нижчій стадії розвитку капіталізму розширене відтворення господарського механізму супроводжується розширенням і поглибленням ринкових важелів саморегулювання економіки (вільного ціноутворення, вільної конкуренції, вільного внутрігалузевого та міжгалузевого переливання капіталу тощо). Проте на певному етапі таке відтворення (поряд з іншими причинами) спричинило економічні кризи (перші десятиліття XIX ст.), появу монополій (остання третина XIX ст.), посилення зубожіння основної частини працездатного населення, поглиблення нерівноваги національного ринку та інших негативних процесів. Це зумовило виникнення й розвиток державного регулювання економіки у формі правового, адміністративного (наприклад, накази, розпорядження, що змінювали тривалість робочого дня) та економічного (наприклад, розвиток підприємницьких функцій держави) регулювання. До 30-х XX ст. розвиток державного регулювання не мав постійного характеру, посилюючись під час війн, економічних криз і послаблюючись після них. Ринкове регулювання за цих умов загалом домінувало. Проте системне наростання кризових явищ в економіці, кількісно-якісні зрушення в регулюванні на мікрорівні (розширення планомірності до меж монополістичних об'єднань тощо) поступово зумовили інтенсивну дію закону заперечення одними елементів господарського механізму інших. Наслідком дога стало поступове діалектичне заперечення державним регулюванням ринкового і перетворення цілого на домінуючий елемент господарського механізму. Це відбулося в середині 50-х XX ст. і виявилося в перетворенні тенденції до планомірного розвитку макроекономічних процесів на закон планомірного розвитку. Водночас у деяких розвинутих країнах світу розширене відтворення господарського механізму супроводжувалося такими негативними явищами, як надмірне посилення адміністративних та правових методів державного регулювання. Свідченням цього є те, що у США комплекс економічних, соціальних, трудових та інших відносин регулюється 202-томним «Зводом федеральних законів і обов'язкових постанов». Тому в 80-х у цих країнах спостерігається тенденція до дерегулювання економіки адміністративними методами, що породило ілюзію дерегулювання загалом, значного посилення ринкових важелів. Насправді державне регулювання залишається домінуючим елементом господарського механізму і повинно органічно поєднуватися з ринковими важелями. У країнах, де надмірно послаблено механізм державного регулювання, порушується рівновага економічної системи, наростають кризові явища в економіці. Саме так було в Україні у 90-х. Особливістю розширеного відтворення господарського механізму у розвинутих країнах світу є посилення ролі наднаціонального регулювання з кінця 50-х XX ст. з боку наднаціональних органів, міжнародних фінансово-кредитних інститутів. Ще однією особливістю цього процесу є посилення взаємопроникнення державних і ринкових важелів, планомірності й ринку. Це виявляється в розширенні меж планомірності у взаємодії ринкових інститутів (наприклад, гігантських монополістичних, у т. ч. олігополістичних, об'єднань і дрібних та середніх підприємств через контрактну систему) і посилення економічних важелів в системі державного регулювання. Розширене відтворення господарського механізму у розвинутих країнах світу також супроводжується зростанням ролі соціального партнерства (як засобу вирішення суперечностей), інших важелів досягнення компромісів у взаємодії протилежних класів, соціальних верств і груп, певним наростанням єдності й послабленням боротьби в структурі закону єдності і боротьби протилежностей.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.