Відтворення індивідуального капіталу

Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, власником якого є окрема особа. Таких підприємств у розвинутих країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 20 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить майже 17 млн. Кількість найманих працівників на них коливається від кількох осіб до кількох сот тисяч (у німецькій компанії «Сіменс» у 1994 – до 400 тис.). Велика відмінність існує й у величині активів, обороті капіталу, отримуваних прибутків та ін.

Значна маса індивідуального та колективного капіталу відтворюється на відносно невеликій кількості гігантських підприємств. У США частка 14 млн. дрібних підприємств у створенні валового національного продукту становить всього до 10%. У процесі еволюції капіталістичного способу виробництва середні розміри індивідуальних капіталістичних підприємств, кількість зайнятих на них тощо постійно зростали. Так, у США в середині XIX ст. на середньому за величиною підприємстві було зайнято приблизно 40-50 найманих працівників. В середині 90-х XX ст. до розряду середніх відносять підприємства, на яких зайнято до 1000 працюючих. Для індивідуального капіталу відтворення – це безперервне відновлення його кругообороту (тобто послідовна зміна грошової, виробничої і товарної форм), а єдність кругооборотів індивідуальних капіталів у їх взаємозв'язку і взаємодії з кругооборотом колективного і державного капіталу є процесом відтворення всього суспільного капіталу. Для кожного індивідуального капіталу його відтворення, крім того, це й єдність процесу виробництва і процесу обігу. В умовах домонополістичного капіталізму при відтворенні індивідуального капіталу планомірно й організовано відбувався лише процес виробництва. В останні десятиріччя планомірність та організованість все більше поширюються й на процес обігу. Крупні компанії, використовуючи нову техніку, постійно вивчають попит на продукцію, його структуру та динаміку. Важливим принципом організації ринку в розвинутих країнах світу є те, що виробник (переважно крупний та середній) перш ніж почати виготовляти товар знаходить покупця, попередньо укладає з ним усну або письмову угоду чи контракт, в яких обумовлюються якість товарів, ціни, терміни поставок, платежі тощо. Завдяки цьому сфера обігу значною мірою перетворюється на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами. Цьому сприяють державні замовлення, державне регулювання, програмування та прогнозування економіки. В умовах зростаючої інтернаціоналізації господарського життя відтворення індивідуального капіталу значною мірою здійснюється у взаємодії з процесом відтворення індивідуального капіталу в інших країнах. 8 тис компаній, з якими кооперується італійський автомобільний концерн «ФіАТ», 2 тис. – зарубіжні фірми. Це означає інтернаціоналізацію одиничного поділу праці, нерозривний зв'язок національного відтворення індивідуального капіталу з інтернаціональним. У процесі відтворення індивідуального капіталу відносну самостійність має відтворення робочої сили, засобів виробництва, а також одиничного поділу праці й відносин власності. Характерною особливістю у сучасних умовах є значний вплив на відтворення кожного з названих елементів економічної діяльності держави. В процесі історичного розвитку капіталістичного способу виробництва здійснюється еволюція форми власності, внаслідок якої відтворення індивідуального капіталу все більше поглинається, діалектичне заперечується відтворенням акціонерної, державної та інтегрованої форм капіталістичної власності. Поряд з цим виникають і принципово відмінні форми власності (наприклад, кооперативна) і навіть такі, що заперечують капіталістичну власність – трудова колективна власність.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.