Закон інтернаціоналізації обігу

Закон інтернаціоналізації обігу – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між процесом інтернаціоналізації безпосереднього виробництва, формуванням інтернаціональної вартості у цій сфері та її перетворенням на інтернаціональну ціну виробництва. Цей процес – наслідок конкуренції між підприємствами різних країн на основі випереджаючого зростання світової торгівлі на регіональному та глобальному рівнях.

Однією з форм вияву закону інтернаціоналізації обігу є випереджаючі темпи зростання світової торгівлі порівняно її зростанням валового внутрішнього продукту. З часу розгортання НТР перший показник перевищував другий приблизно удвічі. Дія закону інтернаціоналізації обігу пов'язана з такою рисою закону вартості, як обмін еквівалентів (обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільне необхідної праці). У цьому випадку він діє як закон у сфері обміну. Зв'язок між формуванням інтернаціональної вартості у сфері безпосереднього виробництва та її перетворенням на інтернаціональну ціну виробництва (яка є матеріальною основою цін на світовому ринку) полягає в тому, що інтернаціональні витрати суспільне необхідної праці на виробництво товарів визначаються національними витратами суспільно необхідної праці у країнах, які експортують на світовий ринок переважну кількість продукції. Тому країна, яка для виробництва певного товару застосовує продуктивнішу, інтенсивнішу та складнішу працю, на світовому ринку перебуває у вигіднішому становищі її товари отримують вищу вартісну оцінку, а один робочий день, витрачений на їх виробництво, може обмінюватися на кілька робочих днів іншої країни в якій нижчі продуктивність, інтенсивність і складність праці. Водночас такий обмін може бути економічно вигідний менш розвинутій країні, оскільки у разі відсутності світової торгівлі їй довелося б значно збільшити виграти виробництва на товари які вона закуповує на світовому ринку. Інтернаціональна ціна виробництва формується на регіональному (в межах ЄС) та глобальному (в процесі конкурентної боротьби між різними економічними угрупованнями) рівнях. Закон інтернаціоналізації обігу також виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між попитом і пропозицією на регіональному та глобальному рівнях. На його дію впливають наднаціональні органи і регулювання співвідношення між цими показниками. Відхилення цін на світовому ринку від інтернаціональної вартості – наслідок засилля міжнародних монополій у сфері зовнішньої торгівлі. Таке відхилення існує при експорті зі слаборозвинутих країн сировини через штучне заниження цій на неї, встановлення бар'єрів на шляху надходження готових виробів із країн-експортерів у промислове розвинуті країни. Водночас завищуються ціни на товари (наприклад на нову технологію) та різні види послуг, що імпортуються у слаборозвинуті країни з промислове розвинутих. Закон інтернаціоналізації обігу означає також процес інтернаціоналізації грошових відносин, зокрема поступовий процес інтеграції національних грошей в інтернаціональну систему грошових відносин, в якій гроші є засобом узгодження національної та інтернаціональної вартості. Відбувається взаємодія національних грошей однієї країни з національними грошовими одиницями інших країн, регіональних економічних об'єднань, що формує міжнародні валютні відносини. Випереджаючі темпи зростання світової торгівлі – важливий фактор зростання промислового та сільськогосподарського виробництва, розвитку науково технічного прогресу, підвищення ефективності та якості виробництва посилення конкурентної боротьби на міжнародній арені.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.