Інтернаціональні форми закону вартості

Інтернаціональні форми закону вартості – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем інтернаціоналізація виробництва й обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу, 2) середньої продуктивності праці в межах світового господарства та продуктивності національної праці. Між цими двома факторами існує органічний зв'язок. З цього приводу Маркс писав «Середня інтенсивність праці змінюється від країни до країни, тут вона більша, там менша. Ці національні середні становлять, таким чином, шкалу, одиницею виміру якої є середня одиниця всього світу».

Отже, інтенсивніша національна праця порівняно з менш інтенсивного виробляє за однаковий час більшу вартість, яка виражається у більшій кількості грошей. Але закон вартості в його інтернаціональному застосуванні зазнає ще більших змін завдяки тому, що на світовому ринку продуктивніша національна праця вважається також інтенсивнішою, якщо тільки конкуренція не змусить продуктивнішу працю знизити продажну ціну її товару до його вартості. Отже, різні кількості товарів одного й того самого виду, які виробляються в різних країнах за однаковий робочий час, мають неоднакові інтернаціональні вартості, що виражаються в різних цінах. Третім важливим фактором формування інтернаціональної вартості є ступінь складності праці, що залежить насамперед від рівня освіти та кваліфікації працівників. Вартість виражає суспільні виробничі відносини між товаровиробниками і тому є передусім категорією безпосереднього виробництва, адже саме у цій сфері формуються витрати суспільно необхідної праці на виробництво товарів, саме тут виникає «згусток праці», що утворює вартість. Крім того, прихована суспільна природа праці виявляється надалі у мінових відносинах товарів. Таким чином, оскільки вартісний характер товару виявляється лише в його відношенні до іншого товару, що відбувається за допомогою зовнішньої форми вияву вартості – мінової вартості у сфері обміну, товар стає і категорією обміну. У процесі інтернаціоналізації виробництва й обігу категорія вартості наповнюється елементами якісно нового змісту, модифікується. Якщо для виробництва кінцевого продукту на поставки за кооперацією в окремих галузях припадає до 60% вартості готової продукції, причому значну частину її створюють зарубіжні фірми, то вартість як суспільне відношення виражає виробничі зв'язки й відносини між промисловими компаніями з багатьох країн. Зокрема, у межах багатонаціональних монополій елементи виробництва втрачають своє національне походження, а вироблені товари є носіями інтернаціональної вартості. Крім того, оскільки в межах ГАТТ/СОТ регулюється понад 4/5 світового товарообороту, поняття «Інтернаціональна вартість» частково відображає відносини між цією міжнародною організацією й національними державами, які входять до неї. Інтернаціональна вартість залежить від інтернаціональних витрат суспільно необхідної праці на виробництво товарів, що визначаються національними витратами суспільне необхідної праці у країнах, які експортують на світовий ринок переважну кількість певної продукції. Тому залежно від питомої ваги товарів окремих країн у загальному обсязі світової торгівлі національна вартість впливає на інтернаціональну. Таким чином, у формуванні інтернаціональної вартості беруть участь лише товари, що надходять на світовий ринок. Оскільки Україна експортує переважно продукцію сировинних галузей, вона практично не впливає на формування інтернаціональної вартості товарів і послуг, пов'язаних з розгортанням НТР у галузях машинобудування та інших наукомістких сфер виробництва. Одна з основних рис закону вартості – обмін еквівалентів, тобто обмін одного товару на інший відповідно до суспільне необхідного робочого часу, витраченого на виробництво, або відповідно до кількості й якості витраченої на них суспільне необхідної праці. На світовому ринку обмін товару на товар є еквівалентним на основі інтернаціональної вартості – інтернаціональних витрат виробництва. Тому країна, в якій для виробництва товарів використовується продуктивніша, інтенсивніша й складніша праця, на світовому ринку перебуває у вигіднішому становищі її товари отримують вищу вартісну оцінку, а один робочий день, витрачений на їх виробництво, може обмінюватися на кілька робочих днів іншої країни, в якій нижчі продуктивність, інтенсивність та складність праці. Економічна вигода країни, в якій досягнуто вищого рівня складності, продуктивності й інтенсивності праці, обчислюється як різниця між інтернаціональною та національною вартістю, тобто між інтернаціональними та національними витратами праці. Економічна вигода країн з нижчим рівнем складності продуктивності й інтенсивності праці залежить від рівня порівняльних витрат виробництва. Ці витрати визначаються зіставленням, з одного боку, витрат на виробництво товарів, які обходяться їм відносно дешевше, а з іншого – витрат на виробництво товарів, які за відсутності міжнародної торгівлі обійшлися б їм дорожче при організації власного виробництва. Економічні вигоди, отримувані країнами зрізним рівнем продуктивності, інтенсивності та складності праці, спонукають їх до участі в міжнародному поділі праці, у процесі інтернаціоналізації виробництва. За відсутності зовнішньої торгівлі промислово розвинутим країнам довелося б збільшити витрати виробництва у промисловості щонайменше у 1,5–2 рази. Внаслідок засилля міжнародних монополій у сфері зовнішньої торгівлі відбувається двояке відхилення від інтернаціональної вартості. З одного боку, при експорті слаборозвинутими країнами сировини, який забезпечує їм до 80% валютних надходжень, міжнародні монополії, розвинуті держави занижують ціну на сировину, встановлюють штучні бар'єри на шляху готових виробів із цих країн у промислово розвинуті, з іншого – існує штучне завищення ціни на товари (зокрема нову технологію та різні види послуг), імпортовані слаборозвинутими країнами з промислове розвинутих. У цих умовах закон вартості в інтернаціональних формах діє у формі домінуючого впливу на процес ціноутворення у сфері світової торгівлі транснаціональних витрат виробництва, наявних у межах ТНК.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.