Закон насичення потреб

Закон насичення потреб – загальний економічний закон, який відображає сталий і суттєвий зв'язок між масою наявних у суспільстві життєвих благ і потребами суспільства в них. Оскільки насичення потреб забезпечує виробництво, закон насичення потреб відображає сталий і суттєвий зв'язок між виробництвом життєвих благ і безпосередніми або платоспроможними у соціальне орієнтованих ринкових системах прямими потребами в них суспільства. Цей зв'язок двосторонній, потреби суспільства визначають виробництво, а виробництво – потреби, які формують виробництво ідеально, як мету, виробництво формує потреби реально, створюючи життєві блага й потребу в них.

Зв'язок між виробництвом і потребами об'єктивний він підпорядкований потребам бо життєві блага виробляють для споживання, тобто для задоволення потреб. Потреби суспільства зростають, змінюється їх структура. Нагромаджуючи життєві блага тривалого користування, розвиваючи виробництво, міжнародний обмін, суспільство насичує життєву сферу необхідними благами відповідної якості. Незадоволені потреби суспільства «підштовхують» розвиток виробництва і насиченість потреб життєвими благами. Помітне зрушення у насиченні потреб забезпечив капіталізм. У досконаліших суспільствах виробництво безпосередньо підпорядковуватиметься задоволенню зростаючих потреб і створенню умов для всебічного розвитку особи.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.