Закони народонаселення

Закони народонаселення – закони, які виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між демографічними та соціальними (в т.ч. економічними) процесами і властивими їм протилежними сторонами суперечностей, які (зв'язки) впливають на відтворення населення.

Розрізняють всезагальні (діють в усіх суспільно-економічних формаціях), загальні (діють у декількох формаціях), специфічні (діють в окремій формації) та етапно-стадійні (діють на окремій стадії, ступені, етапі розвитку суспільно-економічної формації, при переході від однієї формації до іншої). Закони народонаселення, а також закони природного руху населення (пов'язані з народжуваністю й смертністю), закони просторового руху населення (його міграції тощо), закони соціального руху населення (зміни класової структури тощо). У межах законів народонаселення на відтворення населення впливають економічні закони (в т. ч. закони розвитку продуктивних сил, техніко-економічних відносин, а в їх єдності – закони технологічного способу виробництва, відносин економічної власності та господарського механізму), правові, соціальні, політичні, психологічні та інші закони, закони окремих підсистем суспільних відносин. Вирішально на відтворення населення впливають економічні закони, зокрема закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (всезагальний економічний закон), закон вартості (загальний економічний закон), капіталістичний закон народонаселення (специфічний економічний закон),закономірності перехідного періоду та ін. Соціальні закони (як відносини між класами, соціальними групами) впливають на відтворення населення через класову структуру, відповідні потреби, інтереси, свідомість, ідеали тощо правові закони – через механізм прийнятих законодавчими органами країни законів про допомогу сім'ї у разі народження дитини, багатодітним сім'ям тощо. Ефективність відповідних законів залежить, зокрема, від демографічної політики держави.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.